Видавнича діяльність





































Т.А.Пицишин
                                               

БІОЛОГІЯ
та
ЕКОЛОГІЯ
http://rebus1.com/rebus/49.jpg   http://beta-ege.ru/wp-content/uploads/2011/04/bio2.jpg
              


Зошит
для лабораторних і
практичних робіт
_________________________
_________________________
_________________________



                                   Тернопіль-2018




У зошиті вміщено розробки лабораторних і практичних робіт з біології та екології, спрямовані на практичне опрацювання пройденого матеріалу та закріплення отриманих знань.



Укладач: Пицишин Тетяна Анатоліївна, спеціаліст вищої категорії Технічного коледжу ТНТУ імені І. Пулюя

Рецензент: Головко Любов Богданівна, методист НМЦ ПТО в Тернопільській області




Розглянуто та схвалено на засіданні методичної комісії викладачів природничо-математичних дисциплін Технічного коледжу ТНТУ імені І. Пулюя
Протокол № _____ від _______________ 2018 р.
Голова методичної комісії                                              Гейна О.М.

Розглянуто та схвалено на засіданні методичної ради Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя
Протокол № _____ від _______________ 2018 р.
Голова методичної ради                                                  Шевчук Я.Д.




ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Важливою складовою навчання біології та екології є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт, виконання навчальних проектів.
Лабораторну роботу виконують із метою закріплення або пере­вірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості прак­тичних умінь і навичок. Час виконання - 35-40 хвилин. Виконання ла­бораторної роботи допоможе сформувати навички роботи з лабораторним обладнанням, вміння спостерігати, зіставляти, вста­новлювати причинно-наслідкові зв'язки, аналізувати, формулювати висновки.
Практичну роботу виконують із метою формування практичних умінь і навичок, що допоможуть глибше оволодіти теоретичними знан­нями. На виконання практичної роботи виділяють окремий урок. Зав­дання практичних робіт спрямовані на розвиток умінь розв'язувати задачі з генетики, складати схеми схрещування, схеми обміну вугле­водів, ліпідів та білків в організмі людини.
Для стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою з біо­логії та екології передбачено виконання та захист проектів, що має на меті проведення учнями дослідницької роботи і представлення її ре­зультатів. Проекти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення букле­тів, планшетів, альбомів тощо. Робота учнів над проектом сприятиме формуванню умінь знаходити необхідну інформацію в різних джере­лах, використовувати інформаційно-комунікаційні технології.


  

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ
під час проведення лабораторних і практичних робіт
у кабінеті біології
1. Загальні положення
1.1. Лабораторні і практичні роботи з біології в навчальному кабінеті проводять
       під керівництвом учителя біології.
1.2. Під час проведення лабораторних і практичних робіт з біології дотримуйтеся
       правил безпеки та особистої гігієни, тримайте в чистоті робоче місце.
       Пам'ятайте, що безлад, поспіх, неуважність у роботі й порушення
       правил безпеки можуть призвести до нещасних випадків!

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Уважно ознайомтесь із порядком і правилами проведення досліду.
2.2. Звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів.
2.3. Перевірте наявність і надійність обладнання та матеріалів, необхідних для
       виконання завдання.
2.4. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
2.5. Виконуйте тільки ту роботу, що передбачена завданнями або доручена
       вчи­телем.
2.6. Не відволікайтеся самі і не відволікайте інших від роботи сторонніми
       розмовами.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Для виконання завдання користуйтесь посудом і приладами, що видані
       вчителем.
3.2. Отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання направляйте від себе та
       вбік від оточуючих.
3.3. Під час нагрівання рідин не нахиляйтеся над посудиною і не заглядайте в неї.
3.4. Рідкі хімічні реактиви набирайте за допомогою піпетки або гумової груші;
       тверді хімічні реактиви набирайте спеціальними ложечками, шпателями.
3.5. Не пробуйте хімічні речовини на смак, адже будь-яка з них тією чи іншою
       мірою є отрутою.
3.6. Нагріваючи рідини, не залишайте їх без нагляду навіть на короткий час.
3.7. Під час роботи з мікроскопом обережно користуйтеся предметними
       скельцями з біопрепаратами.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Приберіть робоче місце.
4.2. Ретельно вимийте руки з милом.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Про всі нестандартні ситуації негайно повідомте вчителя!
5.2. У разі виявлення несправності обладнання негайно припиніть роботу.
5.3. У разі потрапляння на шкіру чи одяг будь-яких речовин, негайно припиніть
       роботу, змийте їх великою кількістю води.



ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1.
ВИЗНАЧЕННЯ ТАКСОНОМІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ВИДУ
В СИСТЕМІ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Мета: навчитися визначати видові назви рослин за допомогою ви­значника; встановлювати таксономічне положення виду в системі ор­ганічного світу.
Обладнання та матеріали: біологічний визначник рослин, гербарії кількох видів рослин.

Хід роботи
Завдання 1. Розгляньте таблицю, ознайомтеся з основними таксоно­мічними категоріями, що застосовують у систематиці рослин, грибів, тварин.

Основні таксономічні категорії
в систематиці рослин, грибів, тварин
Основні таксономічні категорії у систематиці
рослин, грибів
тварин
Царство (Regnum)
Відділ (Vidisio)
Тип (Phylum)
Клас (Klassis)
Порядок (Ordo)
Ряд (Ordo)
Родина (Familia)
Рід (Genus)
Вид (Species)

Завдання 2. Розгляньте схему, ознайомтеся з прикладом визначення таксономічного положення виду тварин у системі орга­нічного світу.


Завдання 3. Розгляньте гербарні зразки кількох видів рослин. За допо­могою визначника встановіть видові назви визначених рослин.
Вид 1: ___________________________________________________________
Вил 2: ___________________________________________________________
Вид 3: ___________________________________________________________

Завдання 4. За допомогою визначника встановіть інші таксономічні категорії кожного виду рослин. Результати оформіть у ви­гляді таблиці.
Основні таксономічні         категорії в систематиці рослин
Вид 1:
_________________
_________________
Вид 2:
_________________
_________________
Вид3:
_________________
_________________
Царство



Відділ



Клас



Порядок



Родина



Рід




Висновок
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________





НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ
СКЛАДАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИДУ
ЗА ВИДОВИМИ КРИТЕРІЯМИ

Хід роботи

Етапи виконання проекту
І. Початковий етап.
1.              Визначення мети проекту, постановка проблеми.
2.             Складання плану виконання проекту.

ІІ. Етап розробки проекту.
1.           Формування команди, розподіл обов'язків, планування роботи.
2.              Розробка змісту етапів роботи.

ІІІ. Етап реалізації проекту.
1.              Визначення джерел інформації, її збирання.
2.             Аналіз і систематизація одержаної інформації, висування гіпотез.
3.              Підбиття підсумків, оформлення результатів у письмовій формі.

IV. Етап завершення проекту.
1.              Публічний захист проекту (в межах класу, паралелі, школи).
2.             Обговорення та оцінка результатів проекту.
3.              Підбиття підсумків.

_______________________________________________ Допоміжна інформація

ЯКІ ІСНУЮТЬ СУЧАСНІ КРИТЕРІЇ ВИДУ?
Морфологічний критерій базується на подібності в будові особин од­ного виду. Він охоплює різні морфологічні ознаки - від будови хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем. Морфологічні ознаки, унікаль­ні для певного виду (або таксона вищої категорії: роду, родини тощо), нази­вають діагностичними. Наприклад, два види річкових раків - широкопалий та довгопалий - різняться за будовою клішень першої пари ходильних ніг.
Фізіологічний критерій враховує подібність та відмінності в процесах життєдіяльності організмів одного чи різних видів. Сюди належать, напри­клад, здатність до парування та утворення плодючих нащадків або репро­дукційна ізоляція: нездатність до парування між собою особин протилеж­ної статі різних видів. Часто, якщо парування між особинами різних видів і можливе, то зародок або не розвивається, або гібридні нащадки безплідні.
Генетичний критерій базується на тому, що особини одного виду ма­ють подібний геном, особини навіть близьких видів - відмінний. Але чим ближчі філогенетично види, тим більше в них спільних генів. Зокрема, для визначення спорідненості видів використовують дані дослідження рРНК малої субодиниці рибосом, а також послідовності ДНК, що кодують певні поширені білки. Для з'ясування спорідненості організмів використовують і метод гібридизації ДНК.
Біохімічний критерій - це особливості будови і складу макромолекул та перебігу певних біохімічних реакцій, характерних для особин певного виду. Наприклад, близькі види, які мають різний набір генів, відрізняються і за білковим складом.
Географічний критерій полягає в тому, що популяції одного виду за­ймають певну частину біосфери (ареал), яка зазвичай відрізняється від аре­алів близьких видів.
Екологічний критерій пов'язаний із тим, що внаслідок взаємодії пев­ного виду з комплексом усіх екологічних факторів середовища регулюєть­ся власна екологічна ніша. Вона визначає трофічне положення популяції виду в екосистемі.
Під час вивчення видів тварин використовують іще й етологічний критерій, який базується на вивченні особливостей їхньої поведінки: шлюбної, соціальної, будівельних і мисливських інстинктів, міграцій тощо.
Останнім часом досить широко використовують цитологічний кри­терій, пов'язаний із вивченням будови клітини. Особливу увагу приділя­ють таким органелам, як хлоропласти та мітохондрії.

ПРИКЛАД СКЛАДАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИДУ ТВАРИН
ЗА ЕКОЛОГІЧНИМ КРИТЕРІЄМ
1. Наукова назва виду.
2. Загальні відомості про ареал виду.
3. Поширення в регіоні, включаючи коротку характеристику екосистем
    (біогеоценозів), у яких вони функціонують.
4. Основні відомості про біологію виду:
а) розмір, забарвлення, пристосованість до життя в даному середовищі;
б) живлення і способи добування їжі;
в) особливості розмноження (моно- чи полігамний), кількість нащадків за одне
    розмноження і за сезон; турбота про потомство;
г) орієнтовний приріст популяції, виходячи з плодючості і кількості роз­
    множень за сезон;
д) вороги, конкуренти, хвороби.
5. Роль виду в екосистемі, місце в ланцюзі живлення.
6. Стан і чисельність місцевої популяції та характер її змін залежно від впли­ву
    природних факторів та діяльності людини.
7. Господарське й естетичне значення виду.
8. Висновки і конкретні рекомендації щодо стану популяції та її значення для
    виду.



  


ПРАКТИЧНА РОБОТА №1.
СКЛАДАННЯ СХЕМ ОБМІНУ ВУГЛЕВОДІВ, ЛІПІДІВ ТА БІЛКІВ   
В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

Мета: навчитися складати схеми обміну вуглеводів, ліпідів та біл­ків в організмі людини; визначати біологічну цінність цих речовин для організму.
Обладнання та матеріали: підручник, інструктивні карти, таблиці «Хімічна будова вуглеводів, ліпідів, білків».

Хід роботи

Завдання 1. Заповніть порівняльну таблицю.
Порівняльні ознаки
обміну речовин
Вуглеводи
Ліпіди
Білки
Біологічна цінність для організму (функції)



Енергетична цінність, кДж



Добова потреба дорослої людини, г



Із якими продуктами надходять до організму



Органи травного каналу, де відбувається розщеплення



Ферменти, що сприяють розщепленню



Реакція середовища, де відбувається розщеплення



Кінцеві продукти травлення



Кінцеві продукти обміну, що видаляються з організму




Завдання 2. Складіть схеми обміну вуглеводів, ліпідів та білків в орга­нізмі людини (на прикладі конкретних продуктів харчування та речовин).

Обмін вуглеводів:
• надходження до організму з їжею: 
______________________________________________________________________

• розщеплення у травному каналі:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• всмоктування продуктів травлення у кров або лімфу і транспорт до клітин:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• процеси асиміляції в клітинах:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• процеси дисиміляції в клітинах:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• виведення кінцевих продуктів обміну:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Обмін ліпідів:
• надходження до організму з їжею: 
______________________________________________________________________

• розщеплення у травному каналі:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• всмоктування продуктів травлення у кров або лімфу і транспорт до клітин:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• процеси асиміляції в клітинах:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• процеси дисиміляції в клітинах:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• виведення кінцевих продуктів обміну:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Обмін білків:
• надходження до організму з їжею: 
______________________________________________________________________

• розщеплення у травному каналі:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• всмоктування продуктів травлення у кров або лімфу і транспорт до клітин:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• процеси асиміляції в клітинах:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

• процеси дисиміляції в клітинах:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________



• виведення кінцевих продуктів обміну:
____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________





ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2.
ВИВЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ МОДИФІКАЦІЙНОЇ
МІНЛИВОСТІ

Мета: вивчити статистичні закономірності модифікаційної мінли­вості людини, навчитися оцінювати характер мінливості досліджува­ної ознаки, будувати варіаційний ряд і варіаційну криву.
Обладнання та матеріали: підручник, інструктивні карти.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомтеся з алгоритмом складання варіаційного ряду.

У певній групі людей виміряли вагу (масу) тіла. Одержали такі ре­зультати:
Маса тіла, кг
Кількість осіб, які мають таку масу тіла
50
2
52
1
54
2
55
1
56
1
57
2
58
3
59
3
60
2
61
3
62
6
63
8
64
10
65
1
67
2
70
3

Визначаємо найменшу і найбільшу масу тіла. Це відповідно 50 і 70 кг.
Для отримання більш наочної картини зміни ознаки необхідно по­будувати варіаційний ряд. Для цього всі варіанти ознаки треба розби­ти на п'ять груп.

Визначаємо величину інтервалу між групами. У нашому випадку 70 - 50 = 20. Величина інтервалу: 20 : 5 = 4, тобто 4 кг. Далі визначаємо межі груп.
Номер групи
Межі групи, кг
Середнє значення        групи, V
Кількість осіб у межах групи, Р
І
50 – 53
51,5
3
ІІ
54 – 57
55,5
6
ІІІ
58 – 61
59,5
11
ІV
62 – 65
63,5
25
V
66 – 70
68,0
5

Обчислюємо середнє значення кожної групи (V): воно дорівнює сумі її крайніх варіант, поділеній на 2. Після цього визначаємо кіль­кість осіб, що належать до кожної групи (Р). Результати обчислення записуємо в таблицю.
На основі таблиці будуємо варіаційну криву. На осі X відмічаємо середні значення групи (V), на осі Y - кількість осіб, які мають таку масу тіла (Р). Місця перетину значень V та Р позначаємо точками і спо­лучаємо їх лініями.  

Проаналізуйте, яка маса тіла найчастіше зустрічається в групі лю­дей, що були обстежені.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Проаналізуйте таку ознаку, як зріст учнів класу. Побудуй­те варіаційний ряд на прикладі отриманих даних.
Зріст, см
Кількість осіб, які мають такий зріст

































Визначте найменший і найбільший зріст. Це відповідно ___ та ___ см.
Для отримання більш наочної картини зміни ознаки побудуйте ва­ріаційний ряд. Для цього всі варіанти ознаки розбийте на групи. Таких груп _____________________________________.
Визначте величину інтервалу між групами:
У нашому випадку ____________________.                                                                            
Величина інтервалу ___________________.                                                                                                                                                                                                               
Далі визначте межі груп.
Номер групи
Межі групи,
см
Середнє значення        групи, V
Кількість осіб у межах групи, Р
І



ІІ



ІІІ



ІV



V




Обчисліть середнє значення кожної групи (V): воно дорівнює сумі її крайніх варіант, поділеній на 2. Після цього визначте кількість осіб, що належать до кожної групи (Р). Результати обчислення запишіть у таблицю.
На основі таблиці побудуйте варіаційну криву. На осі X відмітьте середні значення групи (V), на осі Y - кількість осіб, які мають такий зріст (Р). Місця перетину значень V та Р позначте точками і сполучіть їх лініями.                                                                                                                                        

Проаналізуйте, який зріст найчастіше зустрічається в групі учнів, що були обстежені.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Висновок
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________





ПРАКТИЧНА РОБОТА №2.
РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ТИПОВИХ ГЕНЕТИЧНИХ ЗАДАЧ

Мета: навчитися розв'язувати задачі на моно- і дигібридне схре­щування; повне та неповне домінування, кодомінування; успадкуван­ня, зчеплене зі статтю.
Обладнання та матеріали: підручник, інструктивні карти, таблиці «Моногібридне схрещування», «Дигібридне схрещування».

Хід роботи

Задачі на моногібридне схрещування (повне домінування)

Задача 1. У людини володіння переважно правою рукою - домі­нантна ознака, лівою - рецесивна. Чоловік-правша, мати якого була лівшею, одружився з жінкою-правшею, що мала двох сестер, одна з яких лівша. Яка ймовірність народження дитини-лівші?
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________

Задача 2. Галактоземія (нездатність засвоювати молочний цукор) успадковується як аутосомна рецесивна ознака. Успіхи сучасної меди­цини дають змогу запобігти появі цього захворювання та уникнути важких наслідків порушення обміну речовин. У сім'ї один із батьків го­мозиготний за геном галактоземії. Відомо, що розвитку цієї хвороби в нього запобігли за допомогою дієти. Інший із батьків - гетерозиготний за галактоземією. Яка ймовірність народження хворих дітей у цій сім'ї?
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________




Задачі на неповне домінування

Задача 1. В обох дідусів хвилясте волосся, а в обох бабусь - куче­ряве. У матері дитини - хвилясте волосся, у батька і в дитини - куче­ряве. Встановіть генотипи всіх осіб. Яка ймовірність народження на­ступної дитини із хвилястим волоссям; із прямим волоссям (ген кучерявого волосся не повністю домінує над геном прямого волосся)?
Розв'язування задачі

Відповідь: За генотипом мати дитини - гетерозиготна (Āа), батько й дитина - гомозиготні домінантні {ĀĀ). Імовірність народження в цій сім'ї наступної дитини з хвилястим волоссям становить 50 %; із пря­мим волоссям - 0 %.
                                                                                                                                                                                                                    
Задача 2. Серпоподібноклітинна анемія успадковується як ознака з неповним домінуванням. Гомозиготні індивідууми рано помирають, гетерозиготні - життєздатні й мають особливу форму гемоглобіну. Малярійний плазмодій не здатний живитися цим гемоглобіном, тому гетерозиготи не хворіють на малярію. Яка ймовірність народження ді­тей, стійких до малярії, у родині, де один із батьків гетерозиготний, а другий нормальний за цією ознакою?
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________



Задачі на дигібрид не схрещування

Задача 1. У людини кароокість і наявність ластовиння - домінант­ні ознаки. Кароокий без ластовиння чоловік одружується з блакитно­окою жінкою, котра має ластовиння. Визначте, якими в них будуть діти, якщо чоловік гетерозиготний за ознакою кароокості, а жінка ге­терозиготна за ознакою ластовиння.
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________

Задача 2. Одружуються дівчина, хвора на цукровий діабет, і корот­козорий юнак. Які в них можуть бути діти, якщо юнак гомозиготний? Чи будуть у них цілком здорові онуки, якщо їхні діти одружаться з осо­бами, хворими на діабет і з нормальним зором? Цукровий діабет - ре­цесивна ознака, короткозорість - домінантна.
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________


Задачі на успадкування групи крові (кодомінування) та резус-фактора

Задача 1. Групи крові у людини визначаються одним геном, який має три алелі - і°, Iа, Iв. Алелі Iа, Iв домінують над і°, а в разі сумісного пере­бування в генотипі проявляються обидва: Iа = Ів (явище кодомінування). Особи з генотипом і°і° мають першу групу крові, з генотипом ІАІА чи ІАі° - другу, з генотипом ІВІВ чи ІВі° - третю, з генотипом ІАІВ - четверту. Які групи крові можливі у дітей, якщо в їхньої матері перша група, а в батька - четверта? Чи можуть діти успадкувати групи крові своїх батьків?
Розв'язування задачі

Відповідь: Діти будуть мати II, III групи крові. Діти не можуть успадкувати групи крові своїх батьків. 

Задача 2. Гетерозиготні батьки мають II і III групи крові. Які групи крові можливі в їхніх дітей?
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________

Задача 3. Перед судово-медичною експертизою поставлено зав­дання з'ясувати, чи є хлопчик, котрий живе в сім'ї М рідним чи при­йомним сином. Дослідження крові всіх членів сім'ї дало такі результа­ти: у жінки кров IV групи, у чоловіка - І групи, у дитини - І групи. Який результат поставленого завдання?
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________

Задача 4. Резус-фактор - це особливий білок, який міститься у крові. Якщо він є, таких осіб називають резус-позитивними, якщо не­має - резус-негативними. У випадку, коли плід резус-позитивний, а мати резус-негативна, виникає резус-конфлікт. Він здебільшого не проявляється під час першої вагітності, а тільки під час наступних. Резус-негативна жінка виходить заміж за гетерозиготного резус-позитивного чоловіка. Яка ймовірність резус-конфлікту між організмами матері та плода, якщо буде друга вагітність?
Розв'язування задачі

Відповідь: Імовірність резус-конфлікту - 50 %.

Задача 5. У жінки з резус-негативною кров'ю III групи народилася дитина з IV групою крові, у якої була гемолітична хвороба внаслідок резус-конфлікту. Що можна сказати про групу крові та резус-фактор батька дитини?
Розв'язання задачі. Генотип дитини з IV групою крові - ІАІВ. Від матері дитина отримала алель Ів, від батька - Iа. Отже, батько може мати II групу крові (ІАІА або ІАі°) чи IV групу (ІАІВ). Оскільки між орга­нізмами плоду і матері виник резус-конфлікт, значить плід є резус-позитивним. Це можливо у випадку, коли батько резус-позитивний (го­мозиготний або гетерозиготний).
Задача 6. У чоловіка IV група крові резус-негативна, а у жінки II резус-позитивна (вона гетерозиготна за обома ознаками). Які групи крові можуть бути у їхніх дітей і яка ймовірність резус-конфлікту?
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________


Задачі на успадкування, зчеплене зі статтю

У хромосомному наборі організмів розрізняють нестатеві хромосо­ми, або аутосоми, і статеві хромосоми (гетеросоми, алосоми). У певної статі статеві хромосоми можуть бути однаковими або різними. Залежно від цього стать, яка утворює один тип гамет, називається гомогамет­ною, а стать, яка утворює різні типи гамет, - гетерогаметною.    ..,,,,,
Задача 1. Батько хворий на дальтонізм, мати здорова. У неї в роди­ні не було хворих на дальтонізм. Яка ймовірність народження здоро­вих дітей у цій родині?

Розв'язування задачі

Відповідь: У цій родині всі діти народяться здоровими. Дівчата бу­дуть носіями гена дальтонізму.

Задача 2. Батько й мати здорові, а дитина хворіє на гемофілію. Яка стать у дитини?
Дано
Розв’язування








Відповідь:____________________________________________________________

Задача 3. Надмірна волосатість (гіпертрихоз) вушних раковин ви­значається геном, локалізованим в ¥-хромосомі. Яка ймовірність на­родження дитини з такою аномалією, якщо цю ознаку має батько?
Дано
Розв’язування








Відповідь:_____________________________________________________________

Задача 4. Яка ймовірність народження хлопчиків або дівчаток у сім'ї, де мати - носій рецесивного, зчепленого зі статтю летального алеля, що викликає загибель ембріона?
Дано
Розв’язування









Відповідь:_____________________________________________________________

Висновок                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПРОЕКТ
СТВОРЕННЯ БУКЛЕТА, ПОСТЕРА, ПРЕЗЕНТАЦІЇ,
БУК-ТРЕЙЛЕРА, СКРАЙБА ТОЩО (один на вибір)

Орієнтовні теми:
Генетичний моніторинг у людських спільнотах.
Скринінг-програми для новонароджених.
Генотерапія та її перспективи.

Хід роботи

Етапи виконання проекту
І. Початковий етап.
1. Визначення мети проекту, постановка проблеми.                                                                          2. Складання плану виконання проекту. 

ІІ. Етап розробки проекту.
1. Формування команди, розподіл обов'язків, планування роботи.
2. Розробка змісту етапів роботи.

ІІІ. Етап реалізації проекту.
1. Визначення джерел інформації, її збирання.
2. Аналіз і систематизація одержаної інформації, висування гіпотез.
3. Підбиття підсумків, оформлення результатів у письмовому вигляді.

IV. Етап завершення проекту.
1. Публічний захист проекту (в межах класу, паралелі, школи).
2. Обговорення та оцінка результатів проекту.
3. Підбиття підсумків.
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     
_____________________________________________ Допоміжна інформація

   Буклет - переважно кольорове друковане 
видання у вигляді одного аркуша, складене  
будь-яким способом у два чи більше згинів.
  Суть буклета полягає в тому, щоб на мінімальній площі вмістити максимум інформації, яку автори буклету бажають донести до аудиторії.
Яскравість і кольоровість для буклету є обов'язковою умовою, адже він має привертати до себе увагу та зацікавлювати.

Постер - художньо оформлений плакат, на якому відображені ключові ідеї проекту, результати та досягнення, він є презентацією ви­конаної роботи.
Зазвичай постери складаються з трьох частин у формі трюмо та ставляться на стіл.
Постер має бути таких розмірів:
•  Висота - 90 см
•  Ширина - 90 см
та містити в собі такі розділи:
• Передумови та проблеми        • Хід роботи
• Мета проекту                            • Результати
• Гіпотеза                                     • Висновки
• Матеріали та методологія       • Практичне застосування

Презентація - це форма подання інформації як за допомогою різ­номанітних технічних засобів, так і без них. У цілому завдання презен­тації - зробити так, щоб її об'єкт зацікавив аудиторію.    
Для цього складають сценарій презентації, відповідно до якого до­бирають комп'ютерну графіку, відеоряд, роздатковий матеріал, колірне і звукове оформлення та інші засоби.
Комп'ютерна презентація - це набір кольорових карток-слайдів спеціального формату з лаконічною інформацією на певну тему, тобто зручний інструмент, за допомогою якого можна наочно і в інтерактив­ній формі донести до глядача інформацію.
Буктрейлер - короткий відеоролик за мотивами книги, кліп.
Сюжет - це основа відеоролика, те, з чого він складатиметься.
Зазвичай тривалість буктрейлера не перевищує трьох хвилин, оскільки це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача.

Скрайбінг - новітня техніка презентації; виступ людини, проілю­стрований «на льоту» малюнками фломастером на білій дошці (або аркуші паперу). Це ніби «ефект паралельного слідування», коли ми чу­ємо і бачимо приблизно одне і те ж, при цьому графічний ряд фіксують на ключових моментах.                                                                                                                           
Фахівця в цій галузі прийнято називати скрайбером, а презента­цію, яку він створює, - скрайбом.
Оптимальна тривалість скрайб-презентації - від 5 до 9 хвилин.
Головне в понятті скрайбінгу - візуалізація інформації. Завдання скрайб-презентації - донести інформацію, зробити її привабливою для слухача і глядача, допомогти краще її запам'ятати і засвоїти.
Ви можете використовувати різні типи зображень: малюнки, пікто­грами, символи, окремі ключові слова (написи, гасла), схеми та діаграми.



ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3.
ВИВЧЕННЯ БУДОВИ СТАТЕВИХ КЛІТИН ЛЮДИНИ

Мета: вивчити особливості будови статевих клітин людини; ви­явити риси схожості та відмінності їхньої будови.
Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, мікропрепарати: «Яєчник ссавця», «Сперматозоїди ссавця», таблиця «Будова статевих клітин людини».


Хід роботи

Завдання 1. Розгляньте з малим збільшенням світлового мікроско­па постійний мікропрепарат зрізу яєчника ссавця. Відмітьте фолікули різного ступеня зрілості. Зрілі фолікули розташовані ближче до по­верхні яєчника.


Відмітьте зрілий фолікул та яйцеклітину, що в ньому розміщена.

  
Завдання 2. Відмітьте на малюнку складові яйцеклітини. 

                                                                      
 
Ядро -                          ____
Цитоплазма -              ____
Клітинна мембрана - ____
Вторинна оболонка - ____

  
 
Завдання 3. Розгляньте з малим і середнім збільшенням постійний мікропрепарат «Сперматозоїди ссавця». Відмітьте основні частини сперматозоїда.

Голівка -                               ___                                              
Шийка -                                ___          
Проміжний відділ, хвіст -   ___                                                                                                              Ядро -                                    ___
Акросома -                            ___
Центріолі -                            ___
Мітохондрії -                        ___                                                                                                         
Осьова нитка -                  ___                                                                                                                                                                                                                        


Завдання 4. Складіть порівняльну характеристику статевих клітин людини.
Ознаки для порівняння
Сперматозоїд
Яйцеклітина
Форма


Розміри


Відділи клітини


Кількість запасних речовин цитоплазми


Рухливість


Органи, де розвиваються клітини



Примітка: Яйцеклітини людини були описані в 1827 р. засновни­ком ембріології академіком К. Бером.
Сперматозоїд людини вперше був описаний у 1667 р. винахідни­ком мікроскопа А. Левенгуком.
Висновок
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________







ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4.
ВИВЧЕННЯ ЕТАПІВ ЕМБРІОГЕНЕЗУ

Мета: вивчити основні стадії ембріонального розвитку людини, з'ясувати його особливості.
Обладнання та матеріали: світловий мікроскоп, мікропрепарат «Дробіння яйцеклітини», малюнки стадій ембріонального розвитку, типів гаструляції.

Хід роботи

Завдання 1. Розгляньте мікропрепарат «Дробіння яйцеклітини». Відшукайте зародки на стадіях від 2-го до 8-го бластомерів. Замалюй­те, підпишіть.


Завдання 2. Розгляньте на малюнку основні стадії ембріонального розвитку. Замалюйте, підпишіть їх.



Завдання 3. Розгляньте схематично зображені різні типи гаструля­ції: інвагінація, імміграція, обростання (епіболія), розшарування (дела­мінація). Підпишіть. Вкажіть, які способи гаструляції характерні для ембріогенезу людини.



А - ___________________________________________________________________
Б - ___________________________________________________________________
В - ___________________________________________________________________
Г - ___________________________________________________________________

Завдання 4. Заповніть таблицю «Етапи ембріонального розвитку».

Назва етапу
Особливості розвитку
1. Зигота

2. Дроблення

3. Бластуляція

4. Гаструляція

5. Нейруляція 

6. Гістогенез та
    органогенез*

*Див. Додаток 1 «Характерні особливості ембріогенезу людини».

Висновок
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


ЛІТЕРАТУРА

1. Адріанов В. Л. Збірник задач з генетики / за заг. ред. д-р пед. наук, професора В. В. Вербицького]. - Київ : НЕНЦ, 2017. - 93 с.
2. Петровский П., Кутузова М., Любецкий Н. Скрайбинг. Об-ьяснить просто. - М.: Зксмо, 2017. - 208 с.
3. Медична біологія : підручник / за ред. проф. В. П. Пішака, Ю. 1. Ба-жори. - Вид. 2-те, переробл. і допов. - Вінниця : НОВА КНИГА, 2009. - 152 с.
4. Осадчий В., Осадча К. Інформаційно-комунікайні технології у про­цесі розвитку візуального мислення майбутніх учителів [Електрон­ний ресурс]. - Режим доступу: http://ojs.mdpu.org.ua/index.рhр/nv/article/view/838.
5. Схема екологічної характеристики виду тварин [Електронний ре­сурс]. - Режим доступу: http://school.home-task.com/sxema-ekolo/gichnoD1%97-xarakteristiki-vidu- tvarin/
6. Уроки PowerPoint [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://teachua.com/uroky-powerpoint.
7. Як створити презентацію в техніці скрайбінгу [Електронний ре­сурс]. - Режим доступу: http://esprezo.ru/6-servisov-dlya-videoprezentacij.




ДОДАТОК 1
Характерні особливості ембріогенезу людини
Період
Місяць
Характеристика
Розмір, см
Маса, г
Зарод-ковий
1 – й
Починає скорочуватися серце. Перші ознаки хребта і головного мозку.
0,75
2-3
2 – й
Зникає хвіст. Вимальовується обличчя. Сформовані зачатки всіх майбутніх органів.
3
5-8
Плодовий
3 – й
Плід починає набувати вигляду людини, хоча голова його дуже велика.
10-15
18-20
4 – й
Чітко диференційована стать, починається окостеніння черепа, здійснюються слабкі дихальні рухи.
21
120
5 – й
Мати відчуває рухи плоду. Прослуховується серцебиття, дихальні рухи. Формується нервова система.
25-27
300
6 – й
Усі внутрішні органи достатньо сфор­мовані. Активність плоду значно збільшується, він робить у середньому від 20 до 60 рухів за 30 хвилин. Кістковий мозок починає виробляти еритроцити.
31-33
800-900
7 – й
У плоду пробуджуються відчуття, він уже здатний чути, з'являється смак. Плід стає життєздатним і може вижити за умов інтенсивної терапії.
39-40
1300-1400
8 – й
Основні органи плоду вже повністю сформовані. Легені готові до виконання дихання. Серце б'ється часто: 120-140 ударів за хвилину. Плід набуває певного положення перед полога­ми (вниз головою).
Близько 15
2200-2400
9 – й
До кінця місяця плід сформований і спрямований до тазу матері. Він готовий до народження.
48-51
3000-3500
ДОДАТОК 2
Основні вимоги до виконання біологічного проекту

1. Біологічний проект - це індивідуальна, самостійна науково-до­слідницька творча робота учня (або групи учнів), спрямована на розв'язання актуальних проблем, виконана учнем під керівництвом наукового керівника (науковця або вчителя), належним чином оформ­лена та публічно презентована.
2. Тему проекту обирають за ініціативою учня (чи групи учнів) або її може запропонувати вчитель.
3. Основними критеріями вибору теми проекту є її доступність для учнів, теоретична та практична цінність, наявність матеріально-техніч­ної бази для проведення дослідження та джерел інформації, а також її цікавість для дослідника та аудиторії, де будуть презентовані результати.
4. Проект має бути спланований заздалегідь.
5. Робота над проектом повинна мати елементи дослідження.
6. Проект належним чином оформлюють у вигляді рукопису.
7. Результати роботи над проектом презентують у класі, паралелі, школі.
8. Доповідь (презентація) для захисту проекту може мати мульти­медійний супровід.

Вимоги до оформлення рукопису проекту

1. Текст роботи друкують державною мовою з одного боку аркуша А4, шрифт Times New Roman - 14 через 1,5 інтервалу. Поля: ліворуч – 20-25 мм, праворуч - 10 мм, згори та знизу - 20 мм.
2. Вступ, розділи, висновки, список використаної літератури, до­датки друкувати з нової сторінки. Назву та заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП тощо) виконують великими літерами та напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Відстань між заголов­ком і текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Заголовки підроз­ділів друкують маленькими літерами (перша велика) з абзацу (5 зна­ків). Крапки в кінці заголовка не ставлять.
3. Нумерацію сторінок здійснюють арабськими цифрами у право­му верхньому куті. Починають нумерацію з цифри «3», тобто титуль­ної сторінки та змісту не нумерують.
4. Назву розділу друкують великими літерами напівжирним шриф­том. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозді­лу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад 2.3. (третій підрозділ другого розді­лу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу (за такими ж правилами). Кожен розділ починають із нової сторінки, а підрозділ - через 3-4 інтервали після попереднього підрозділу.
5. У тексті посилання на джерело слід зазначати порядковим номе­ром за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, напри­клад, «...в роботах [5,15]...».




Оформлення структурних елементів проекту

Титульний аркуш
На титульному аркуші вказують: відомості про навчальний заклад (школу, позашкільний заклад), у якому виконаний проект. Нижче по центру - слова «Біологічний проект». Нижче посередині аркуша - на­зва роботи без лапок (назва повинна бути лаконічною, повністю відпо­відати змістові проекту). Іще нижче - відомості про виконавця роботи (прізвище, ім'я, по батькові, клас і місце навчання) та керівника про­екту. Якщо, крім керівника, над роботою працював науковець-консультант, відомості про нього вказують під інформацією про керівни­ка. Унизу аркуша по центру - місце написання та рік написання роботи.

Зміст

Зміст є другою сторінкою, де визначено структуру роботи:
Вступ                                                                                                                                                        
Основна частина (з послідовною назвою всіх розділів і підрозділів)
Висновки
Список використаних джерел
Додатки (з назвами)

Вступ

Обсяг вступу - до 10 % загального обсягу (1-2 сторінки). Вступ має складові, що розташовують у певній послідовності:
а) актуальність теми: автор дослідження дає пояснення чому, на його думку, обрана тема стала об'єктом біологічного проекту, обґрун­товує доцільність роботи з огляду на суспільну практичну діяльність;
б) предмет та об'єкт дослідження визначають на основі аналізу стану вивчення тієї чи іншої наукової проблеми і відображають, яку саме частину проблеми буде розглянуто. Об'єкт дослідження - це про­цес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчен­ня. Предмет дослідження - це частина об'єкта, яку вивчає автор роботи.
в) мета біологічного проекту дає можливість окреслити коло зав­дань, які повинні бути реалізовані в проекті. Мету формулюють чітко та зрозуміло. Варто дотримуватись таких формулювань: «З'ясувати можливості...», «Довести, що...», «Продемонструвати на прикла­дах...», «Показати перспективи...» тощо;
г) завдання проекту - не менше ніж 3-4 (проаналізувати, розгля­нути, висвітлити, дослідити, рекомендувати тощо). Розв'язання кож­ного поставленого завдання - це етап дослідження.

Основна частина (2-3 розділи)

Основна частина має обсяг до 90 % від загального обсягу роботи. Вона може складатися з 2-3 розділів, а також із підрозділів, пунктів, підпунк­тів, у яких характеризують сутність проблеми та розкривають її зміст, викладають та аналізують фактичний матеріал, наводять головні теоре­тичні положення та практичний матеріал. Назви розділів та підрозділів повинні розкривати мету роботи і відповідати визначеним завданням.
1-й розділ, обсягом до 15 %, містить огляд літератури.
2-й розділ, до 50 %, містить аналіз отриманих результатів із дослі­джуваної проблеми.
3-й розділ, до 20 %, - викладення конкретних заходів щодо пер­спектив даного питання чи проблеми. У кінці кожного з розділів автор формулює короткі висновки.

Висновки

У висновках, які повинні мати обсяг до 5% від усієї роботи, стисло, у порядку виконання завдань, які ставили під час створення проекту, викладають найважливіші результати біологічного проекту.

Список використаних джерел

Кожен проект має ґрунтуватися на певній науковій та експеримен­тальній базі й містити посилання на відповідну літературу, її перелік, відображати власну позицію дослідника.
Список використаних джерел містить бібліографічний опис не менше ніж десяти джерел, якими послуговувалися під час роботи над темою. Бажано опрацьовувати літературні джерела за останні 5 років.
Кожне джерело починається з нового рядка в алфавітному порядку (спочатку - друковані видання, потім - електронні ресурси; спочатку видання українською мовою, потім - іноземними).

Додатки

Додатки слід оформляти на наступних після списку використаних джерел сторінках. Кожний додаток необхідно наводити з нової сторін­ки. Нумерація - великими літерами українського алфавіту. Заголовок друкують угорі (симетрично до тексту сторінки) з великої літери.

Рекомендації щодо створення презентації
для захисту проекту

Презентація повинна бути витримана в одному стилі (один шаблон слайдів, один тип шрифту). Рекомендовано світлий фон і темний колір тексту. Текст повинен добре читатися, тому слід застосовувати Times New Roman (розміром не менше 14) або Arial (розміром не менше 12).
Картинка повинна займати приблизно 2/3 слайда. Підписи до неї мають бути чіткими і лаконічними. Анімація не бажана, тому що під час доповіді потребує більше часу.
Окрім слайдів презентації, можна використовувати відео- або аудіо-сюжети.
Рекомендований обсяг презентації - 10-15 слайдів. Перший слайд повинен містити інформацію про тему проекту, мету та автора. Крім  . цього, в інформації на слайдах потрібно віддавати перевагу матеріа­лам власних досліджень, аналізу отриманих результатів та висновкам.


Основні критерії оцінювання проекту

При оцінюванні проекту особливу увагу звертають на:
• актуальність та практичне значення роботи;
• наукову новизну одержаних результатів; 
• системність і повноту в розкритті теми;
• дослідницький характер роботи, доцільність та коректність вико­ристаних методів дослідження;
• аргументованість висновків, їх відповідність отриманим результатам;
• стиль, грамотність, логічність викладу, відповідність вимогам до оформлення роботи;
• оформлення презентації;
• якість публічного виступу.


  



ЗМІСТ

Пояснювальна записка................................................................................................... 1
Правила безпеки під час проведення лабораторних і практичних робіт у
кабінеті біології.............................................................................................................  2
Лабораторна робота № 1
     Визначення таксономічного положення виду в системі
     органічного світу......................................................................................................  3
Навчальний проект
     Складання характеристики виду за видовими критеріями ..................................  5
Практична робота № 1
     Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини .........  7
Лабораторна робота № 2
     Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості ………………............. 10
Практична робота № 2
     Розв'язування типових генетичних задач ………………………………………. 14
Проект
     Створення буклета, постера, презентації, бук-трейлера, скрайба тощо (один
     на вибір) ................................................................................................................... 20
Лабораторна робота № 3
     Вивчення будови статевих клітин людини .......................................................... 22
Лабораторна робота № 4
     Вивчення етапів ембріогенезу................................................................................ 24
Література .................................................................................................................. 26
Додаток 1. Характерні особливості ембріогенезу людини .................................... 27
Додаток 2. Основні вимоги до виконання біологічного проекту ……………….. 28

Підписатися на: Дописи (Atom)